Мовою гри: досвід Христини Хачатурової у підтримці дітей із травматичними переживаннями та нейровідмінностями - від практики до навчання у США

Дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається після сильного стресу, втрати звичного середовища чи травматичної події. Ще складнішим може бути цей процес у роботі з нейровідмінними дітьми, для яких гра, повторювані дії, сенсорні реакції та власні способи взаємодії нерідко стають важливою формою самовираження.

Саме ігрова терапія з нейровідмінними дітьми є одним із напрямів, у яких Хачатурова прагне поглибити знання під час навчання у США у Professional Counseling Program Carlow University у Піттсбурзі. Американський етап для неї наразі є насамперед періодом професійного навчання та розширення бази знань, поєднуючи попередню підготовку з американськими підходами до психологічної допомоги.

У 2025 році британське видання Psychreg описувало її роботу з дітьми з аутизмом. За її словами, під час роботи в Україні їй бракувало професійної літератури, яка детально пояснювала б особливості гри нейровідмінних дітей. Вона також стикалася з поширеним уявленням про те, що такі діти нібито не грають.

"Вони грають. Просто їхня гра може виглядати інакше і мати іншу структуру. Завдання спеціаліста — не підганяти її під звичний сценарій, а зрозуміти, що саме дитина повідомляє через цю гру, повторення або взаємодію з предметами", — пояснює Хачатурова.

Цій темі вона присвятила і свою книгу Healing Through Play, у якій розглядає використання гри у підтримці дітей з аутизмом і дітей, які пережили травматичний досвід.

До переїзду до США Хачатурова здобувала професійний досвід в Україні та Європі. У Нідерландах вона працювала з українськими дітьми та сім’ями, які були змушені залишити країну після початку повномасштабної війни.

Цей досвід вона представила 6–8 жовтня 2023 року на міжнародному психоаналітичному семінарі у Тбілісі з доповіддю Migration, Meaning, and Mental Health: A Personal and Professional Perspective on Working with Ukrainian Children and Their Families in the Netherlands. У виступі вона говорила про психологічні наслідки вимушеного переміщення, адаптацію дітей та роботу з родинами у новому культурному середовищі.

Хачатурову також запросили прочитати лекцію для міжнародної групи з близько 30 студентів програми з прав людини в Hanze University of Applied Sciences у Нідерландах. Hanze є одним із великих університетів прикладних наук країни та об’єднує студентів із понад ста національностей; університет сам вказує близько 30 тисяч студентів у своїх міжнародних матеріалах.

У 2026 році професійний інтерес Хачатурової отримав продовження вже у США. Вона подала заявку на National Cross-Cultural Counseling and Education Conference у Шарлотті, запропонувавши тему Mental Health Interventions for War-Affected and Displaced Refugee Children. Організатори відібрали її роботу серед поданих пропозицій для представлення на конференції.

Тема поєднала кілька напрямів її попереднього досвіду: дитячу психологію, вимушене переміщення, культурну адаптацію та роботу з дітьми, яким складно безпосередньо вербалізувати власний стан.

У квітні 2026 року про її досвід застосування play-based techniques в роботі з дитячою травмою написав USA Today. За словами Хачатурової, гра може виконувати роль своєрідної мови. Психолог спостерігає за сюжетами, які дитина повторює, її взаємодією з предметами, реакціями на зміни та поступовим вибудовуванням контакту з дорослим. Завдання полягає у створенні передбачуваного середовища, де дитина може виражати переживання у доступний їй спосіб і поступово відновлювати відчуття безпеки без примусу розповідати про травматичний досвід.

Для американського середовища такий досвід має практичне значення насамперед через його міжкультурний характер. Робота з дітьми дедалі частіше вимагає від спеціаліста розуміння не лише клінічних проявів, а й культурного контексту, особливостей родини, способів комунікації та нейрорізноманіття.

У центрі професійного інтересу Хачатурової залишається проста ідея: якщо дитина не говорить про свій внутрішній стан звичним для дорослого способом, це не означає, що вона нічого не повідомляє. Іноді для цього потрібно уважніше дивитися на те, як вона грає.