Юридично-технологічна еволюція, яку започаткував українець Григорій Соломон

Коли більшість українських юристів ще звикали до електронного документообігу, один із молодих фахівців вирішив, що право може мислити як система. Не як бюрократія, а як алгоритм, здатний діяти швидко, точно й передбачувано. Так почалася історія людини, для якої технологічність стала новою мовою юриспруденції.

Перші кроки вже відомого юриста Григорія Соломона в правовій сфері збіглися з його роботою в судовій системі України. Там, де інші бачили нескінченні черги та гори паперових справ, він побачив потенціал для оптимізації. Саме тоді були створені електронні шаблони для прискореного розгляду соціальних справ, що дали змогу автоматизувати процеси, які раніше тривали роками. Це рішення, яке на перший погляд виглядало як технічне завдання, мало глибокий соціальний ефект — люди отримували доступ до правосуддя значно швидше.

Досвід роботи в судах став для нього точкою перетину між правом і технологією. Згодом цей підхід було розвинуто в межах адвокатського об’єднання "Процик та партнери", яке Григорій Соломон формує як керуючий партнер. Під час цифрової трансформації компанії він розробив моделі управління, що поєднували юриспруденцію з алгоритмічним мисленням: автоматизацію документообігу, контроль процесів, системи аналітики для оцінки ефективності роботи юристів.

Паралельна робота Григорія із зарубіжними аудиторськими та юридичними компаніями, зокрема Murray Law Group, LLC (США), стала своєрідною лабораторією з удосконалення юридичної практики за допомогою штучного інтелекту. На практиці Григорій Соломон впроваджує інноваційні рішення для внутрішньої оптимізації юридичних процесів — застосовуючи штучний інтелект для перевірки документів, глибинного аналізу правових позицій, генерування шаблонів, підготовки договорів і процесуальних документів, роботи з великими масивами даних та управління складними багаторівневими проєктами. Особливу увагу він приділяє створенню так званого "юридичного опонента" — системи, яка за допомогою алгоритмів прогнозує можливі процесуальні ризики, реакції сторін і сценарії розвитку справи, забезпечуючи адвоката або юриста перевагою у стратегічному плануванні.

Поступово виникла освітня ініціатива, що стала знаковою для українського юридичного середовища — курс "Штучний інтелект: інструментарій для юристів 3.0" на платформі Leadership in Law. Це програма, яка навчає не теорії, а практиці: як використовувати інструменти на кшталт Claude, Perplexity та інші мовні моделі для підвищення ефективності роботи в договірному праві, судовій практиці та суміжних галузях. Вона стала першою в Україні освітньою моделлю, що формує новий тип юриста — аналітичного, гнучкого, технологічно підготовленого.

Григорій Соломон не будує культ навколо технологій. Його підхід ґрунтується на балансі між людською інтуїцією та цифровою точністю. На його переконання, юрист майбутнього — це людина, яка не боїться машинного інтелекту, бо розуміє, як ним керувати. Технології для нього — не самоціль, а інструмент підсилення професійної глибини.

Подальше навчання у Loyola Law School (USA) за напрямом Cybersecurity & Data Privacy стало логічним продовженням цього шляху. Поєднання українського судового досвіду, американських стандартів і власної системи дослідницького мислення сформувало професійний профіль, у якому право та алгоритм не протистоять одне одному, а взаємодіють як єдина структура.

Юридично-технологічна еволюція, започаткована Григорієм Соломоном, — це не просто інновація, а глобальна трансформація. Вона змінила роботу багатьом юридичним спеціалістам, які завдяки новим підходам змогли оптимізувати свої процеси, а також вплинула на тисячі людей, що отримують правові рішення швидше, точніше й справедливіше.