Стратегічне керівництво інвестиційними проектами в Україні та США. Методика Марини Пурик.

Методика, розроблена Мариною Пурик, бізнес-юристом, заслуженим експертом у галузі інвестиційного права, спеціалістом з моделювання бізнесу, пропонує системний підхід до інтеграції правових процесів та науково-прикладних засад у єдину систему інвестиційного моделювання бізнесу з огляду на особливості правових ландшафтів України та США.

Марина Пурик, напрацювавши фундаментальний науково-прикладний бекграунд в обох юрисдикціях, наголошує на необхідності адаптивного підходу до інвестиційного розвитку та моделювання бізнесу.

"Моя методика — не теоретичний відірваний від практики посібник, а скоріше практичний реальний гайд, який крок за кроком спрямовує бізнес у потрібне русло, враховуючи основні виклики, з якими змушений стикатися сучасний підприємець. Вона орієнтована на формування юридичних стратегій, здатних функціонувати. Марина Пурик, Січень, 2025.

1. Адаптивність як основа стійкості

Перший принцип методики — побудова гнучкої та адаптивної моделі юридичного управління. В умовах, коли правове середовище в обох країнах змінюється з високою швидкістю, від юристів вимагається здатність швидко інтерпретувати нові норми, оцінювати їхній вплив на бізнес та оперативно адаптувати процеси.

Важливо створювати всередині юридичних підрозділів системи моніторингу змін у законодавстві. В українському контексті — це постійне відстеження оновлень у законах, особливостей внесення змін до чинних нормативно-правових актів, тонкощів їх застосування в умовах воєнного стану та подальшого повоєнного відновлення. У США — розуміння специфіки законодавства штатів і його взаємодії з федеральними законами, основ легалізації бізнесу, дозволеної юридичної моделі, знання прецедентної практики, судових рішень, що стали визначальними для правової системи, розуміння податкових основ та вміння проводити юридичний аналіз конкретного інвестиційного кейсу.

Крім того, для юридичного сектору обох юрисдикцій вкрай важливо вміти працювати з інноваційними технологіями, зокрема у сфері захисту інформації — як корпоративної, так і персональних даних.

Юридичні команди мають діяти як аналітичні центри: не лише фіксувати зміни, а й інтерпретувати їх у стратегічному контексті компанії. Для цього необхідні регулярні внутрішні огляди, стратегічні сесії та участь юристів у плануванні стратегії й ключових бізнес-рішень. Тобто юристи мають не просто надавати сухий юридичний аналіз інвестиційного кейсу, а чітко розуміти кінцеву мету інвестування або залучення інвестицій і будувати відповідний фундамент у стратегічній перспективі та економічному синтезі.

2. Інтеграція правових процесів у стратегічне управління

Необхідно відкинути застаріле уявлення про юристів як про "стоп-сигнал" для інновацій. Навпаки, юридична функція має стати "навігатором" змін, допомагаючи бізнесу рухатися швидше, але безпечно.

Юристи мають бути інтегровані в стратегічні команди з самого початку будь-якого інвестиційного проєкту: від вибору юрисдикції та податкової моделі — до фінального результату інвестування. В українських реаліях це особливо важливо при структуризації міжнародних контрактів, залученні іноземних інвестицій і захисті активів. У США — під час виходу на IPO, структуризації венчурного капіталу, розробки SaaS-продуктів і дотримання вимог SEC, FTC, а також законів окремих штатів.

Позитивним методом є впровадження в компаніях системи Legal Design Thinking — підходу, за якого юридичні процеси проєктуються з урахуванням зручності, прозорості та бізнес-логіки. Це не просто правова підтримка, а партнерство з іншими департаментами на всіх рівнях.

3. Освіта та розвиток юридичних команд

Юридичні підрозділи повинні не лише виконувати завдання за звичною практикою, а й постійно навчатися та йти "в ногу" з інноваційними системами. Побудова безперервного навчання на основі внутрішніх академій, партнерств з міжнародними освітніми платформами та залучення зовнішніх експертів — ключ до успіху.

Особливу увагу слід приділяти soft skills юристів: навичкам комунікації, міжкультурної взаємодії (особливо в міжнародних командах), умінню доносити правову позицію зрозумілою для бізнесу мовою.

В українському контексті критично важливо готувати юристів, які здатні працювати з міжнародними стандартами звітності, ESG-порядком денним та комплаєнсом, а також з міжнародними юридичними платформами. Наприклад, якщо йдеться про українсько-американський інвестиційний проєкт, український юрист має розуміти, як і де знайти необхідне законодавство США, прецеденти тощо. "З мого досвіду, в Україні цьому не приділяють належної уваги. Аналогічно, американський юрист навряд чи зможе розібратись у законодавстві України, де законом в одній галузі можуть вноситись правки в акти іншої сфери, а потім ще приймається низка підзаконних актів, що суперечать один одному" — Марина П.

У США актуальними є питання етики ШІ, інтелектуальної власності та антимонопольного регулювання в сфері Big Tech.

4. Структурний захист від правових ризиків

Систематизація підходів до превентивного захисту бізнесу від правових загроз — основа безпеки. Це стосується як зовнішніх ризиків — регуляторних, судових, політичних, — так і внутрішніх — договірних, трудових, корпоративних.

У компаніях створюються Risk Maps, які охоплюють усі вразливі зони бізнесу з правової точки зору. Такі карти переглядаються щоквартально, доповнюються прогнозами на основі політичного й економічного аналізу й стають базою для коригування внутрішньої документації, договорів, інструкцій і процедур.

Окрема увага приділяється питанням інтелектуальної власності: її реєстрації, ліцензуванню, захисту в міжнародній юрисдикції. В українському ІТ-секторі та креативній індустрії це особливо актуально, як і в США — у стартапах та наукоємних компаніях.

5. Цифровізація юридичних процесів

Інновації — ще один наріжний камінь методики. Впровадження LegalTech-інструментів: систем управління контрактами (CLM), платформ електронного документообігу, засобів автоматизації комплаєнсу та навіть AI-рішень для аналізу судової практики — лише частина необхідних кроків.

У США це вже стандарт, а в Україні — тренд, до якого слід прагнути. Юридичний департамент має бути технологічним і орієнтованим на метрики: всі процеси мають вимірюватися, автоматизуватися й оптимізовуватись.

Використання Legal Analytics дозволяє прогнозувати результат судових справ, оцінювати ефективність зовнішніх юридичних партнерів, аналізувати слабкі місця в контрактах і приймати обґрунтовані рішення.

6. Приклади впровадження та успіху

Методика була апробована в низці кейсів, пов’язаних із:

• реструктуризацією юридичних департаментів міжнародних ІТ-компаній;

• виходом українських стартапів на ринок США;

• захистом прав інвесторів у сфері нерухомості;

• розробкою правових стратегій для сталих ESG-проєктів;

• побудовою систем комплаєнсу й етики в транснаціональних корпораціях.

У всіх випадках результат — зниження юридичних ризиків, пришвидшення ухвалення рішень, покращення взаємодії між бізнесом та юридичним відділом.

Висновок

Для компаній, які працюють у двох юрисдикціях або прагнуть до міжнародної експансії, методика інвестування й моделювання бізнесу від Пурик стане не лише корисним інструментом, а й основою правової стійкості на роки вперед.